середа, 12 жовтня 2011 р.

Як я приймаю рішення


Щодня нам доводиться приймати різні рішення, давати відповіді на питання що буде краще для мене. Ситуації бувають різні від «яку краще купити іграшку дитині» до «чи варто міняти місце проживання». Частіш за все нам необхідно швидко приймати рішення. Про те бувають ситуації (наприклад, ми шукаємо роботу), коли на прийняття певного рішення ми маємо час. При цьому прийняте рішення відіграє важливу роль в подальшому житті, тому тут необхідно зважити всі за та проти.
Для себе я розробила певний алгоритм прийняття рішень, яким керуюсь.
Такі висновки я зробила після прочитання  книги В. Зеланда «Трансерфинг реальности».
В цій книзі робиться акцент на тому, що наша душа краще за будь-кого знає, що саме потрібно нам для щасливого життя. В той момент, коли наш мозок перебирає масу варіантів, аналізує їх, проводить розрахунки – душа знає що саме потрібно вибрати, і як це вплине на нашу подальшу долю.  Тому основним фактором, який я враховую при прийнятті свого рішення є мій душевний стан. Я задаю собі кілька питань на які намагаюсь відповісти з точки зору: «Як я себе відчуватиму?». І як тільки я відчуваю хоч найменший дискомфорт, дане рішення я просто відкидаю. Адже відчуття дискомфорту означає, що я не зможу насолоджуватися життям, коли займатимусь не тим, що мені подобається.
Тому мій алгоритм прийняття рішень наступний.

Я ставлю собі 5 запитань, і намагаюсь відповісти виходячи зі своїх відчуттів.


    1. Як я відчуваю себе після прийняття такого рішення
    2. Моя душа дійсно лежить до цього?
    3. Як я себе відчуватиму якщо прийняте мною рішення реалізується?
    4. Мені це дійсно потрібно?
    5. Що я відчуватиму, якщо відмовлюсь від прийняття такого рішення?

Варіантів відповіді може бути два «Чудово!!!»(«ТАК») або «Дискомфорт» («НІ»). Варіант «Чудово!!!» («ТАК»)  вибирається, лише коли я дійсно не відчуваю ніякого незадоволення, негативу, незручності. Якщо відповідь є позитивна, то я задаю собі наступне питання. У разі негативної відповіді на будь-яке з питань - я припиняю відповідати далі.
Якщо навіть на секунду закрадається думка про те, що я сумніваюсь, я невпевнена, чи не знаю – це для мене ознака дискомфорту. В такому разі я відкидаю такий варіант вирішення проблеми і приступаю до наступного. У разі, якщо жоден з варіантів не підходить мені, я просто намагаюсь переключитись на інші проблеми. І, з часом відповідь приходить сама.
Відповідь на останнє питання вимагає зворотної реакції для прийняття даного рішення. Тобто, якщо я відчуваю себе не зовсім добре при відмові від такого варіанту, то це дійсно мій варіант вирішення певної проблеми.



Так, це дійсно тяжко навчитися слухати лише свою душу, адже наш мозок постійно генерую різні думки. Але якщо докласти хоч трішки зусиль, то з часом можна навчитись правильно прислухатися до своїх відчуттів.
Я не закликаю нікого до використання такого методу в своєму житті, проте можливо комусь і такий спосіб стане в нагоді. І пам’ятайте про те, що зазвичай відповіді на наші питання лежать на поверхні, тому не завжди потрібно вигадувати щось над свої можливостей, щоб відчути себе щасливим.
А як ви приймаєте рішення?

2 коммент.:

Анонім сказав...

клева, я так само приблизно роблю.. тільки часом як буває що і так і так не добре- або і так і так добре - то взагалі нічого не роблю - і дивлюся зі сторони -як то воно буде.. або забуваю.

Forexpansion сказав...

Привет, Людмила
Хочется проголосовать за Ваш сайт в завершающем этапе конкурса “Горячее лето”, чтобы Вы получили Ipad.
Зарегистрируйтесь на форуме по моей реферссылке
http://forumtrading.com/rus/index.php?referrerid=23488
- и мой голос – Ваш.

С уважением, Глеб.

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...